Причини ожиріння
Основною умовою розвитку ожиріння є надмірна кількість калорій, що надходять з продуктами харчування, та недостатній рівень фізичної активності, за рахунок якого зайві калорії не можуть бути утилізовані. Ожиріння може бути складовою вроджених генетичних патологій та мати спадковий характер. Стрес, депресія та інші емоційні фактори також можуть призводити до надмірного споживання калорій. На збільшення маси тіла мають вплив гормональні зміни, пов’язані з віком, вагітністю, менопаузою, а також окремі захворювання, такі як гіпотиреоз та полікістоз яєчників. Прийом деяких ліків, зокрема стероїдних препаратів та антидепресантів, може впливати на зміну маси тіла.
Класифікація ожиріння
Рутинно ожиріння класифікують за індексом маси тіла (ІМТ). При визначенні можливих ризиків для здоров’я лікарі також враховують об'єм талії, розподіл жиру в організмі, співвідношення жирової та м’язової тканини, наявність супутніх захворювань. Андроїдне та геноїдне ожиріння вказують на різні типи розподілу жирової тканини в організмі.
Андроїдне ожиріння - також відоме як ожиріння по типу яблука -характеризується відкладанням зайвого жиру переважно в області черевної порожнини та навколо внутрішніх органів. Цей тип ожиріння часто пов’язаний з розвитком цукрового діабету та серцево-судинних проблем. Геноїдне ожиріння - по типу груші - характеризується відкладанням зайвого жиру в області стегон та тазу і часто пов'язаний із збільшеним ризиком розвитку остеоартрозу.
Як визначити ступінь ожиріння?
Для оцінки маси тіла, наявності надмірної ваги, ожиріння та визначення його ступеня використовують показник індексу маси тіла (ІМТ). Для його обчислення слід поділити масу тіла у кілограмах на зріст у метрах, піднесений до квадрату.
Нормальна вага: ІМТ менше 18.5.
Надмірна вага: ІМТ від 18.5 до 24.9.
Ожиріння I ступеня: ІМТ від 25 до 29.9.
Ожиріння II ступеня: ІМТ від 30 до 34.9.
Ожиріння III ступеня: ІМТ більше 35.
ІМТ є загальним показником і не враховує розподіл жиру. Наприклад, у деяких людей маса м'язової тканини може призводити до збільшення ІМТ, не вказуючи при цьому на наявність зайвого жиру.
Як лікувати ожиріння?
Лікування ожиріння включає комплексний підхід, орієнтований на зміну стилю життя, контроль харчування, фізичну активність та, у деяких випадках, медикаментозне чи хірургічне втручання. Слід дотримуватися збалансованого харчування з урахуванням кількості калорій, які ви споживаєте, а також якості продуктів. Регулярна фізична активність допомагає збільшити витрату калорій та підтримувати загальне здоров'я. Препарати для зменшення апетиту чи зниження всмоктування жирів можуть бути призначені для допомоги в управлінні ожирінням. Коли вказані методи не допомагають, може розглядатися варіант оперативного лікування, такий як баріатрична хірургія.
Наслідки ожиріння
Ожиріння може мати значний вплив на фізичне та психічне здоров'я. Деякі з можливих наслідків ожиріння включають атеросклероз, артеріальну гіпертензію, неалкогольний жировий гепатит, жовчнокам’яну хворобу. Ожиріння є одним із ключових факторів ризику розвитку цукрового діабету 2 типу, синдрому обструктивного апное сну, проблем із суглобами. призводить до інсулінорезистентності, гіперінсулінемії. Жінки з ожирінням можуть мати ряд репродуктивних проблем, таких як полікістоз яєчників, невиношування та інші ускладнення вагітності. У чоловіків може виникати деяка ступінь сексуальної дисфункції.
Важливо проконсультуватися з лікарем, перш ніж розпочати будь-яке лікування ожиріння. Лікар може надати індивідуальні поради, призначити необхідні обстеження та відповідні програми лікування для успішного управління ожирінням та його наслідками.